#Волейбол на Машторфі. Ірпінь. Моя світлина – моя історія

ПОЛІТИКА-ПОДІЇ УКРАЇНИ

Перший сезон мультимедійного проєкту “Ірпінь. Моя світлина – моя історія” – це самобутня історія міста Ірпеня в живих розповідях його жителів про світлини із родинних фотоальбомів. 
Про волейбол на Машторфі в повоєнні десятиліття 20 століття наш герой згадує з особливою теплотою:

“Я, Олександр Борщенко, на пенсії. Але я в даний момент не можу бути на пенсії, тому що поет – поети на пенсію не йдуть. Тут ми зараз стоїмо на бувшій волейбольній площадці. Ви знаєте що таке ера? З початку 50-х років була ера волейболу.
Ось, на заводі я працював. На Машторф осьо в”їзд  “Ірпіньмаш”. І там даже всередині коло котєльні була волейбольна площадка.
Це була отдушина для нас. Буваєш приходиш після роботи, втомлений. Приходиш – як на одном духу згуляєш, з таким задоволенням, знаєш. Якби зараз так волейболісти грали, за гроші з таким задоволенням, то ми мабуть були б всі чемпіонами.
Де й сили бралися! І ми гуляли це так: значить слєсарозборочний цех мав свою команду, бо там 100 робітників. Механічний мав. А другі там вже промєжуточні – будівельний, ремонтний – по дві. Електрики і інструментальщики – дві групи, а одна команда. На стадіоні часто ж спартакіади ми проводили. Часто проводили спартакіади заводські. Премії були, фізорг даже був. Покірний слуга ваш – суддя по легкій атлетиці і по волейболу”.

Культурологічний проєкт на телеканалі “Погляд” втілюється спільно з ГО “Культурна дія” та Громадської ініціативи Олексія Зіневича.

Поділитися в соц.мережах

Добавить комментарий