Провідниця потягу розповіла, навіщо в 90-х в чай ​​пасажирам додавали соду

Інше...

Немає нічого атмосфернішого нід під гуркіт поїзда спостерігати за пролітаючими повз видами розлогих лісів. Міцний чорний чай в чистій склянці, охоплений майстерним підсклянником. Традиція, яка переживає падіння держав. Але чи все з нею гладко.

Економія понад усе

Як тільки не доводилося працівникам громадського харчування примудритися, щоб звести бюджет в шалені дев’яності. Замішували хліб в котлети, молоко водою розбавляли.

Провідники пішли ще далі – підмішували в заварник соду. Зовсім трохи, щоб не нашкодити. Але саме завдяки їх кмітливості, чай набував насиченого відтінку. А пасажири все думали, чому вони не можуть приготувати таке частування вдома. Хоч скільки підмішували листя, виходить щось інше.

Одні вважають, що крім кольору сода покращувала смак, хоча сумнівів на цей рахунок чимало. Швидше за все, люди просто розраховували, що домашній чай на відчуття інший, ніж той, що їм приносили, просто через контраст зовнішнього вигляду. Ось і дивувалися.

Та й заварка в транспорті була найдешевшою. Тому і підкидали добавку, щоб економити, бо треба було засипати чимало чаю, щоб він потемнів. А в встановлені рамки влізти треба.
У наш час такі методи боротьби за ресурси не так необхідні. Тепер напій заварюють в пакетиках, що значно полегшує завдання службовців. В минуле пішла ціла епоха.

Поділитися в соц.мережах

Добавить комментарий