Андрій ходив дуже сумний і задуманий, і грошей в домі ставало менше

Інше...

Андрій та Настя були у шлюбі вже пів року. Андрій був керівником відділу, у якому працювала Настя.

Він був завжди ввічливий, розумний, харизматичний — подобався усім дівчатам, які працювали спільно з ним в колективі, та серед усіх претенденток він обрав Настю.

Як виявилось згодом, Настя була дочкою генерального директора, але Андрій про це дізнався тільки перед весіллям. Настя була скромною дівчиною, не користувалась своїм становищем. У них виникли справжні почуття.

Молодята одружилися та почали жити в просторій квартирі в центрі міста. Квартиру купив Андрій. Від тестя він не взяв ні копійки, вважав, що має самостійно забезпечувати сім’ю.

Анастасія помітила, що останній місяць її чоловік став дуже сумним, а грошей в домі ставало все менше.

– Напевно у нього з’явилась інша, – Він подобався кожній другій у нас на фірмі.

Коли вона не могла більше ходити в здогадках, то вирішила поставити Андрію пряме запитання.

Андрій усміхнувся, таке враження ніби він готувався до цієї розмови.

– Кохана, я тобі цього не говорив, але я не той, за кого себе видаю. Я народився в маленькому селі й завжди жив дуже бідно. Батька я ніколи не бачив, а мати мене виховувала одна. Я не такий успішний та перспективний, як про мене думають.

Щоб добитися чогось й вибратися з села, я постійно читав та багато вчився. Я знав, що не маю на кого надіятися. Моя мама так і залишилась жити в тих поганих умовах на селі. Тому зрозумій мене правильно — я не принц з казки, який примчить до тебе на білому коні.

Зараз моя мама тяжко захворіла. Я змушений їй допомагати, тому відкладаю гроші зі своєї зарплати й щомісячно віддаю їй на лікування. Ти через це й вирішила зі мною поговорити, бо помітила, що грошей ставало все менше.

Андрій говорив відверто. Настя уважно слухала й не перебивала чоловіка. Вона була здивованою почутим.

– Знаєш, ти правий, – нарешті вона заговорила. – не потрібно бути принцом. Ти  – хороший син і найкращий чоловік, якого я щиро люблю. Маму ми з завтрашнього дня забираємо до себе.

До речі, сьогодні якраз збиралась повідомити тобі новину — скоро нас буде троє.

Поділитися в соц.мережах

Добавить комментарий