“Раз – і в тебе нікого немає, ні чоловіка, ні сина”: у кривавій різанині у Кривому Розі жінка втратила родину

ПОЛІТИКА-ПОДІЇ УКРАЇНИ

У кривавій різанини, яка сталася у Кривому Розі 7 листопада, загинули двоє чоловіків: 66-річний батько й 31-річний син. Зловмисник напав на них зненацька, першим двічі ударив ножем молодшого чоловіка, побачивши це, батько намагався вступитися за сина, але отримав множинні ножові поранення. Обидва чоловіка загинули на місці.

Про свої переживання “Фактам” розповіла 59-річна криворожанка Юлія Костецька, яка втратила у різанини одночасно двох найрідніших людей – сина й чоловіка.

“У неділю, 8 листопада, ми збиралися їхати з чоловіком і сином до Вінницької області. У суботу кажу їм: “Хлопці, треба щось в дорогу купити … Давайте сходимо в магазин”. Син сказав: “Мама, ти йди вперед, а ми тебе наздоженемо”. Я пішла в магазин “Схід», ходжу-ходжу, а хлопців моїх немає. “От гади, – думаю, – прийду додому, я вам дам”. Все купила, повертаюся і раптом телефонний дзвінок: “Ви знаєте Костецького Миколи Антоновича?” – “Знаю …” – “Вашого чоловіка вбили …”, – розповідає жінка.

Жінка розпитала де це сталося і побігла на місце злочину, там, побачивши закривавленого чоловіка, вона почала кричати: “Колю, вставай!” Потім знепритомніла, а прийшла до тями, коли її почали бити по щоках.

Як сталося вбивство жінка не знає. У Мережі опублікували відео, на якому видно, як нападник з ножем спершу кидається на сина, а батько намагається його захистити. 31-річний хлопець отримав два удари ножем, вони виявилися смертельними, 66-річний батько – кілька, і навіть намагався потім дійти додому.

“Хоч би одного залишив, нелюдь! Як мені тепер жити? Хочу запитати у нього: “За що? Я вимолювала це дитя у Бога цілих вісім років … А ти його вбив!”, – плаче жінка.

Юлія Костянецька розповіла, що у них з чоловіком після першого викидня 8 років не було дітей. Вона довго і безрезультатно лікувалася. Від знайомої, яка працювала у пологовому будинку, дізналася про те, що там є покинуті діти. Жінка пригледіла для усиновлення дівчинку, але не встигла, дитину забрала інша пара, а Юлії розповіли, що у палаті є 5-місячний хлопчик, і його звати Коля, як і її чоловіка.

“Майже вся рідня була проти. А я говорила: “Коля буде мій, і крапка”. Коли я взяла його на руки, він почав плакати. Такий світловолосий, худенький. Якийсь весь синій. Аж фіолетовий. Шкурка на ручках, як риб’яча луска. Ну, а потім так притулився до мене … І поклав ручку на груди. Ми з чоловіком подивилися одие на одного і все зрозуміли. “Ми його забираємо”, – сказав Коля”, – згадує жінка.


Хлопчик був з багатодітної родини, до лікарні жив у жахливих умовах.

“Його знайшли в якихось ганчірках на підлозі поруч з кішкою. Він смоктав її молочко, а кошенята його облизували і зігрівали. Так і вижив. Коли міліція його забирала, кішка не давала, кидалася на людей .. Полюбила я свого синочка без тями. А потім його біологічна мати почала заявляти: “Я Миколку заберу”. Але бачите, як вийшло… Ненадовго, виходить, я синочка відвоювала. На якихось тридцять рочків. Забрали його у мене… І чоловіка Колю теж”, – говорить Юлія.

Син виріс, вивчився на кранівника, працював в охороні, одружився і мав донечку.

“Я ось все думаю про те, що син в останній момент мене відправив у магазин на п’ять хвилин раніше. А якби ми пішли всі разом і цей маніяк на нас напав, там би всеі і залишилися лежати. Я інвалід третьої групи, опорно-руховий апарат. Ні втекти, ні боротися… Виходить, що Коля загинув, а мене врятував. А я його не змогла. І чоловіка Колю теж втратила”, – говорить жінка.

різник жертви

За словами жінки, жодних тривожних передчуттів у той день у неї не було. З похороном потім допомогли небайдужі люди – сусіди і друзі. За це вона їм дуже вдячна.

“Сплю зараз я не на подушці, а на курточці мого дорогого коханого чоловіка Миколи Антоновича і на шапці сина, і на літньому кашкеті чоловіка. І фото синочка улюбленого мого Колі поруч на речах лежить… вимкну світло – і мені здається, що вони поруч, що живі.

Не думала, що таке зі мною станеться. Раз – і в тебе нікого немає. Ні чоловіка, ні сина, ні допомоги на старості років. Залишилися вдома тільки котик і морська свинка… І внучечка, звичайно. Вона постійно запитує: “Де тато? Він мене на машині обіцяв покатати “, – говорить Юлія.

Жінка сподівається, що вбивця її обох Микол буде справедливо покараним.



Поділитися в соц.мережах

Добавить комментарий