Бойова машина піхоти: БМП-1

ПОЛІТИКА-ПОДІЇ УКРАЇНИ

 Бойові машини піхоти (БМП) – це широкий клас бойової техніки, основним завданням якої є доставка солдат на поле бою, підвищення їх мобільності, посилення захисту та вогневої потужності піхоти. Сучасні БМП можуть виконувати безліч функцій, вони здатні підтримувати дії танків, а якщо треба, то і успішно боротися з ними.

 Ідея надати броньовий захист піхоті вперше була впроваджена англійцями ще за часів Першої світової війни. Однак, техніка того часу була дуже тихохідною і вкрай ненадійною. Танки були не надто швидкими, і піхотинці легко встигали за ними і без всяких БМП.

 Але вже в тридцятих роках минулого століття, в епоху стрімкого розвитку танкової техніки, про бойові машини піхоти згадали знову. Радянський Союз створив велику кількість танків і бронеавтомобілів, але довго не мав засобу доставки піхоти і її підтримки. Натомість у гітлерівській Німеччині роботи в цьому напрямку просувалися куди більш активно: військове керівництво Рейху, розробляючи концепцію Бліцкригу, розуміло, що швидкість пересування важлива не тільки для бронетехніки, а й для піхоти, що йде слідом. І до початку війни німці створили і запустили в серійне виробництво напівгусеничний бронетранспортер «Panzergrenadir», який не тільки доправляв бійців на поле бою, а й часто брав участь в боях, рухаючись поряд з танками.

 Друге народження цей вид бойової техніки отримав в середині минулого століття. Військова доктрина того часу передбачала широке застосування тактичної ядерної зброї. Потрібна була машина, яка могла б захистити піхоту від вражаючих факторів ядерного вибуху і дозволяла солдатам вести бій, перебуваючи всередині бойової машини.

 Так визначилася концепція створення БМП. Це бойова машина з високою прохідністю, повністю закрита, яка здатна не тільки привезти піхотинців на поле бою, але і підтримати їх під час атаки. Броня БМП захищає екіпаж від куль стрілецької зброї, осколків артилерійських снарядів і від вражаючих факторів зброї масового ураження.

 В Радянському союзі БМП-1 прийняли на озброєння в 1966 році. Її розробили в КБ Челябінського заводу і вона стала першою в світі БМП, яку запустили в серійне виробництво. У 1967 році проект вперше продемонстрували публіці під час параду в Москві.

 На БМП-1 була встановлена ​​73-мм гармата «Грім», кулемет, а також ПТУР «Малютка»; силова установка – шестициліндровий дизельний двигун В-2. Він знаходиться в передній частині (праворуч), поруч з ним (зліва) розташоване відділення управління. Бойове відділення займає центральну частину БМП, а позаду розташований десантний відсік, який вміщує вісім десантників. 

 Броня зроблена зі сталевих катаних листів, які встановлені під великим кутом. По бортах машини розташовані бійниці, які закриті спеціальними заслінками. Всю задню частину машини займають десантні двері, які виконують ще й функцію паливних баків. Башта БМП лита, круглої форми.

 БМП-1 вміє плавати. Завдяки формі корпусу і спеціальних щитків вона може плисти зі швидкістю 7 км/год. Пересування у воді здійснюється за рахунок перемотування гусениць. Опорні катки зроблені порожніми, що покращує плавучість машини.

 Слід сказати, що початок експлуатації цієї бронемашини припав на період стрімкого розвитку протитанкових засобів. Тому до БМП-1 швидко з’явилося багато претензій, головним чином, пов’язаних зі ступенем її захищеності.

 Вже невдовзі після початку експлуатації моделі кілька країн НАТО прийняли на озброєння нові підкаліберні снаряди, які могли вражати лобову броню БМП-1 на відстані у 1000 метрів. А гармата «Бушмастер», встановлена ​​на основну американську БМП «Бредлі», могла пробити броню БМП-1 на відстані до 2000 метрів.

Читайте також:

 Досвід афганської війни і арабо-ізраїльського конфлікту показав, що бортова броня пробивається навіть кулею калібру 12,7 міліметрів. Попадання ж протитанкової гранати призводило до займання автомобіля і підриву боєкомплекту.

 БМП-1 була на озброєнні кількох десятків країн, переважно, союзників СРСР. Ця бронемашина брала участь в конфліктах в різних частинах світу, були й численні спроби її модернізації. В основному – через посилення озброєння і поліпшення броні. На жаль, головні недоліки БМП-1 проявилися в тому числі і під час її використання українською армією під час вторгнення РФ на Донбасі. За даними Міністерства оборони та Deffence Express, лише у період з 2014 до 2016 років українська армія безповоротно втратила 214 БМП різних моделей; ще 1415 були пошкоджені. З іншого боку, це пояснюється тим, що тривалий час БМП були головною ударною силою на фронті, і через великі втрати цих машин їх навіть почали закупати за кордоном. На жаль, те ж саме можна стверджувати і зараз, адже після відведення озброєння вогнева потужність БМП (мова про 73-міліметрову гармату) сильно допомагає нашим бійцям відповідати на провокації ворога.

 “По БМП проблема залишається. Там потрібна кардинальна програма модернізації, але зараз військові вирішили, що модернізувати застарілі БМП-1, вкладати гроші – немає сенсу. Тобто потрібен перехід на абсолютно інший зразок, який буде основним в ЗСУ”, – повідомляє військовий експерт Михайло Жирохов.

 Натомість наші військові не поспішають відмовлятися від БМП, оскільки замінити їх прямо зараз нічим. Через це з 2018 року вони просто змінили тактику використання цих бронемашин. В деяких частинах БМП почали використовувати у якості самохідних гармат.

 “Питання застосування БМП з закритих вогневих позицій назріло вже давно, проте прив’язатися до місцевості і зробити необхідні розрахунки було досить складно. Тоді за справу взялися артилеристи, які і придумали, як використовувати калібр «бехи», при цьому не підставляючи особовий склад і техніку під вогонь противника. Планшети, якими артилеристи користуються вже давно, тепер будуть допомагати піхоті з розрахунками. Поєднання маневреності, калібру гармати БМП з новітніми технологіями української армії вивело тактику ведення бойових дій в районі проведення ООС на якісно новий рівень. Так, наявність у роті восьми – дев’яти БМП-1, перетворює піхотний підрозділ в “мінометну батарею”, – розповів Володимир Черевко, помічник командира одного з батальйонів у зоні ООС.

 Додамо також, що ще до початку бойових дій на Донбасі через наявність великої кількості БМП-1 на складах зберігання українськими інженерами робилися спроби модернізації машини. Найбільш вдалим варіантом на сьогодні стала БМП-1У. Це фактично та ж сама БМП-1, але з бойовим модулем «Шквал» або «Шквал-А», розробленим в кінці 1990-х років в Науково-технічному центрі артилерійсько-стрілецького озброєння.

 На ринок модернізації БМП-1 намагалися вийти і інші приватні компанії. Так, на виставці «Зброя та безпека-2017» був запропонований варіант модернізації від «Практики». Інженери цієї компанії змінили геометрію корпусу БМП, що дозволило значно збільшити внутрішній простір і поліпшити комфорт десанту та екіпажу. Машину оснастили відкидною рампою (як і на БМП-1У) і сучасними протимінними сидіннями.

 Підсумовуючи, зазначимо, що попри свою відверту застарілість БМП-1 ще щонайменше якийсь час будуть активно використовуватися Збройними Силами України в війні з РФією, оскільки новітнього озброєння, здатного замінити ці машини, в нас поки немає і не передбачається. При цьому, також досі немає і єдиної державної програми модернізації цих машин. Водночас, країна агресор нині активно постачає у свої частини модернізовані БМП-1АМ «Басурманин»; не виключено, що скоро з ними доведеться боротися і нашим військовим.

Андрій Артюх, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”

Нагадуємо:

Please follow and like us:

Поділитися в соц.мережах

Добавить комментарий