Коли я кажу, що моїй мамі сорок чотири, це вводить їх в шoк, – українка розповіла про життя в Барселоні!

ПОЛІТИКА-ПОДІЇ УКРАЇНИ

Без європейського паспорта ти тут ніхто, – українка розповіла про життя в Барселоні, пише Gazeta.ua.

В Іспанії офіційно дуже високий відсоток безробіття, але не через відсутність робочих місць, а через лінь. Якщо ти щасливий володар європейського паспорта, то відчути себе своїм в Іспанії нескладно, але в іншому випадку ти ніхто. Англійська мова в повсякденності не допоможе, та й знання іспанської недостатньо. Багато людей настільки патріотичні, що принципово не визнають іспанську мову.

Українка Катерина Говорун розповідає про життя в Барселоні. Вона поїхала до Барселони на практику, після чого їй запропонували залишитися працювати. Паралельно дівчина вчилася в польському та українському університетах.

“Барселона підкорила мене своєю красою, морем і теплом. Я не мала ні найменшого плану в голові, як жити на три країни, і все ж вирішила ризикнути, – згадує Катерина, – Скажу, що доводилося нелегко, але все закінчилося позитивно. Перші дні були чудовими! Місто здавалося мрією, важко було повірити, що я приїхала сюди без зворотного квитка”.

ПРО ЦІНИ І ПОКУПКИ. Барселона – один з найбільш лояльних міст Європи в питаннях цін, за винятком житла. Це найболючіше питання, бо квартири та будинки старі, і ціни не відповідають якості. Сходити ввечері з друзями в бар не відніме більш як 10 €, що за європейськими мірками недорого. Те ж саме відбувається і в магазинах: ціни абсолютно адекватні. Lidl і Mercadona є найпопулярнішими супермаркетами. Хліб тут обійдеться вам в 50 центів, а два красивих філе свіжого лосося – в 5 €. Невіддільною частиною також є фруктові лавки. Їх можна знайти на кожному розі, і ціни в них залежать від частини міста. Що стосується шопінгу, то тут можна знайти майку як за три, так і за п’ятсот три євро, в залежності від любові до брендів: Іспанія володіє багатьма давно знайомими нам марками, тому ціни на них тут трохи нижчі.


ПРО РОБОТУ. Я працюю івент-менеджером, і моя робота мені подобається тим, що вона пов’язана з іноземцями. Я не великий фанат іспанців (в разі Барселони – каталонців), але, працюючи в туристичному секторі, зустрічаю велику кількість людей з абсолютно різних куточків Землі, і це дивовижний досвід, що дозволяє зрозуміти та побачити безліч національностей і культур. У нас дуже інтернаціональний колектив і проблем в спілкуванні немає, просто потрібно спокійно ставитися до дивацтв різних культур. Іспанська 3-4 годинна сієста – це щось незрозуміле для нас. Як магазин може бути закритий з 13:00 до 16:00? Хоча ми, представники Східної Європи, теж здаємося дивними багатьом людям, як показує практика. Їм незрозуміло, чому ми знімаємо взуття при вході в будинок, наприклад.

ПРО НОВІ ЗВИЧКИ. Я перестала носити підбори, почала кататися на електробайку і вже звикла до того, що похід на море не є наслідком запланованої покупки путівки. Звикла до барбекю тільки в строго відведених для цього місцях. І звичайно ж, навчилася не розраховувати на неділю, коли справа доходить до покупки продуктів (думаю, в цьому мене підтримає будь-який житель європейського міста).

Що стосується іспанців, то вони або постійно скаржаться на все, або дуже мило посміхаються, якщо ти говориш по-каталонски. Втім, це, напевно, більше стосується людей старшого віку. Іспанці вчаться до 27-30 років, живуть після цього ще років п’ять з батьками, і тільки потім, коли їм вже під сорок, замислюються про сім’ю та дітей. Тому коли я кажу, що моїй мамі сорок чотири, це вводить їх в шoк.

ПРО ТЕ, ЯК СТАТИ СВОЇМ. Якщо ти щасливий володар європейського паспорта, то відчути себе своїм в Іспанії нескладно, але в іншому випадку ти ніхто. В цьому плані в Польщі було все набагато простіше і зрозуміліше. В Іспанії офіційно дуже високий відсоток безробіття, але не через відсутність робочих місць, а через їх власну лінь. У підсумку тебе не хочуть тут бачити, тому що ти потенційний працівник, а значить, можеш відібрати не бажане іспанцем робоче місце, що в цілому по суті своїй смішно.

ПРО ГАСТРОНОМІЮ. Звичайно ж, в моєму щоденному раціоні з’явилися морепродукти. А ще – соус песто і хамон. Плюс до всього – різноманітні сири, яких тут багато, і всі вони смачні. Також в раціон я додала рибу, а з м’яса стала їсти тільки курку та індичку, хоча раніше не могла жити без свинини. Ще замість ранкового омлету у мене тепер іспанська тортилья. Але я завжди буду вважати нашу кухню особливо багатою. Я люблю супи, свіжу зелень, докторську ковбасу і згущене молоко і сумую за ним, тому російський магазин за рогом мого офісу допомагає мені згадати смак рідної домівки.

ПРО МОВУ. Ні Польща, ні Іспанія не сильні в англійській. Тому вивчення мов цих країн стало моїм особистим MUST. Хоча плюс Польщі в тому, що наші мови схожі: в разі повного нерозуміння можна сміливо переходити на українську. У Барселоні ж все складніше: у багатьох ситуаціях знання іспанської недостатньо і тобі потрібна ще й каталонська, бо вони борються за свою незалежність вже 200 років. Переважна бідьшість настільки патріотичні, що принципово не визнають іспанську мову.

ПРО ВІДПОЧИНОК. Ті, хто і шукають міжнародну тусовку, повинні прямо йти в George Payne. Irish bar – це дійсно веселе місце, до того ж недороге: постійні акції, offers з будь-якого приводу і без, а ще – караоке і bееr pong. Місце, про яке не знають туристи, але з якого відкривається шикарний вид – це Бункер, безкоштовний аналог парку Гуель по частині краси з висоти пташиного польоту. Якщо є бажання скуштувати іспанські закуски (тапас) не в туристичній атмосфері – вам на Carrer de Blai. Побачити тропічну Барселону можна в Jardins de Mossén Costa i Llobera – це дивовижної краси парк кактусів на горі Монтжуик. Однак я завжди раджу, якщо є час і бажання, вибратися за межі Барселони: навколо багато гір, які створюють незабутній вид …



Поділитися в соц.мережах

Добавить комментарий