Сестрі мого чоловіка 31 рік, не заміжня. Вона майже щодня сидить в нас допізна, дивиться телевізор, або комп’ютер. Смітить чіпсами, а прибираю я після неї завжди сама. А якось я попросила її вигуляти собаку. Повернулася я раніше обіцяного, пройшла в вітальню і побачила, як вона поспіхом запихає усі мої речі в шафу. Сестра сказала, що поспішає і побігла додому. Коли я полізла у шафу, то відразу засмучена набрала свого чоловіка

ПОЛІТИКА-ПОДІЇ УКРАЇНИ

Моя проблема не така вже сумна, звичайно, як багато людей часто пишуть тут про свою гірку долю. Але думаю, що багато читачів мене зрозуміють – наприклад ті, хто знає – що таке порядність. Для мене моя проблема все ж серйозна, тим більше ми з моїм чоловіком вже почалися сперечатися з цього приводу.

У мене є зовиця – сестра мого чоловіка. Справжня нероба, яка сидить на шиї у своїх батьків, причому вона така неохайна. Їй 31 рік, а у неї навіть чоловіка немає – хто з такою людиною захоче поєднати своє життя. Хоча спочатку ми з нею дружили, і вона сиділа у нас постійно до самого пізнього вечора мало не щодня. А потім просто стала мене втомлювати: сидить і сидить з нами перед телевізором або компом, чіпсами смітить, а я за нею прибираю постійно. Одягається, як попало. Напружувати мене стала не по-дитячому, тим більше я люлю чистоту і охайність.

Загалом, вона стала з’являтися у нас все рідше. Та й нам було не до неї: чоловік працює допізна, та й я позмінно приходжу додому дуже втомлена, працюючи медсестрою. Дітей у нас немає, зате є чудовий пес, якого треба вигулювати по часу щодня. Якщо у нас не виходить, то дзвонимо зовиці, щоб вона зайшла до нас додому і вигуляла нашу собаку. За шоколадку, чіпси або навіть 50 гривень. Від неї до нашого будинку 10 хвилин ходьби, вона дуже близько живе, тому погоджується, а ключі від нашого дому у неї завжди є.

Але ось після її візитів я стала помічати, що речі в шафах якось не так розкладені. Спочатку я думала, що сама порядок наплутала, часто все роблю на швидку руку, але намагаюся завжди акуратно. Потім думала, що чоловік щось шукав і перевернув все на полицях, навіть вже й встигла насварити його за це. Але він сказав, що взагалі по шафах моїх не риється, немає такої звички. Щось мені і в голову не приходило, що це могла бути сестра мого чоловіка.

Підозри з’явилися тоді, коли моя новенька білизна в комоді була зім’ята абияк. Я прийшла з нічної зміни, сунулася на полицю а там все шкереберть. Ні, нічого не пропало, просто як уявила, що зовиця все це чіпала своїми брудними руками і не дай Бог міряла це на себе, що аж неприємно стало. Захотілося все це викинути. Подзвонила чоловікові, розповіла, попросила щоб він запитав у сестри – навіщо вона це робила, але чоловік сказав, щоб я не вигадувала такого, сестра його – людина порядна і ніколи такого не зробить і поклав телефон.

Гаразд, думаю, я її побачу ще за цією справою. Раз сказала їй вранці дочекатися мене зі зміни – мовляв, я ключі забула. Думаю – чекатиме, копатися буде в шафі, а потім, перш ніж відкрити мені двері, все назад суне. Але у мене-то ключі були, та й прийшла я трохи раніше обіцяного часу. Я відкриваю двері і відразу в кімнату! Треба було камеру включити на смартфоні при вході! Зовиця швиденько закидала речі назад у вбудовану шафа зі словами, що там нібито порилася собака! Можливо це перше, що їй в голову прийшло!

Я у неї запитала – а білизну в комоді теж собака мірила? Зовиця зробила вигляд, що не зрозуміла питання. Занервувала, сказала що їй кудись потрібно бігти, бо вона спішить і втекла. Я стала уважно розглядати речі. Вона дійсно їх міряє! Ми обидві трохи повненькі, тому їй це за розміром. Затяжки на майже новому светрі, сукня моя навиворіт, а я в шафі речі так ніколи не залишаю і не складаю. Так-так, собака, як же! Я зі злістю зателефонувала чоловікові, все розповіла.

Чоловік прийшов увечері, і сказав, що говорив з сестрою, і та йому підтвердила про версію з собакою. Причому він їй вірить, у нас собака дуже неслухняна, і таке може бути – щоб пес забіг і все там розтягнув. Він нічого не хотів слухати ні про білизну, ні про сукню навиворіт, сказав, що я весь час на неї наговорюю через неохайності. Типу у мене до неї особиста неприязнь, ось і наклепи придумую різні. Я сказала, що можу камеру поставити, а він накричав, що якщо я буду шпигувати за його сестрою, то ми розійдемося. А ще сказав, щоб я наймала іншу людину, щоб вона за гроші собаку вигулювати, і що ображати сестру він не дозволить мені. Тільки я буду на це витрачати свої гроші!

Загалом, я ще й винною залишилася! Зовиця чіпає мої речі своїми брудними руками, міряє їх, а я винна ще й, виходить? Тепер я з роботи буквально біжу додому, щоб встигнути вигуляти з собакою. А чоловік до цих пір ображений за свою сестру на мене, спілкується з нею по телефону, а зі мною – тільки у справі, ще й сердиться на мене! Ну хіба я не права, чому хтось має чіпати мій одяг і ритися в моїх речах, поки мене немає вдома?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – zza.delo.

Поділитися в соц.мережах

Добавить комментарий