Син вирішив одружитися з жінкою, яка старша за нього на 15 років, а я не хочу таку невістку, яка молодша за мене всього на 6 років. Я вже до нього і по-доброму, і не дуже, навіть попередила, що квартиру йому не залишу, а він ніби не чує. Сказав, що весілля через два тижні, нічого змінитися вже не може, а ще додав, що у мене ще є шанс поміняти гнів на милість, щоб жити дружно, тільки тоді я і на їхнє весілля буду запрошена

ПОЛІТИКА-ПОДІЇ УКРАЇНИ

У мене дуже велика проблема – син знайшов собі наречену на 15 років старшу за нього. Йому 30 років, а їй – 45! Вона всього на шість років молодша за мене, могла б мені просто подружкою бути! І весілля ще грати хочуть, це ж сором який.

Мій син уже був одружений, зараз він розлучився. Знайшов собі дівчину відразу після армії, зіграли весілля, але жилося молодим не дуже добре, не було злагоди між ними, син, начебто, дозрів вже до повної сім’ї, дітей хотів, а невістка ні в яку, говорила, що вона занадто молода , щоб витрачати своє життя на пелюшки і каструлі. Десь вона навіть була права, погуляти для себе треба було. За матеріалами.

Молоді розлучилися, і син пішов жити до мене. Я бачила, як він переживає після розлучення, явно колишню дружину ще любив. Я оточила його турботою, навіть дозволяла якийсь час не працювати, щоб він трохи відійшов. За півроку він стрепенувся, влаштувався водієм, я заспокоїлася. А півроку тому він якось змінився, настрій хороший, почав з кимось посилено листуватися з посмішкою.

Якось я прийшла додому, а у вазі великий букет квітів! Я зраділа, думаю – синочок мені квіти купив, але він забрав цей букет, сказав, що поспішає на побачення і втік окрилений. Потім запитала: «Одружуватися ще не зібрався?». Він мені так ніяково: «Зібрався, скоро весілля буде».

Довго він мені не говорив, хто його наречена. На одному сайті, де ми з ним «дружимо», я побачила у сина фото: сидить він в центрі, а з двох сторін – дві жінки. Одна молоденька, інша старша, але дуже ефектна, худенька, я відразу зрозуміла, що це мати і дочка – дуже схожі! Фото не підписано, але я зрозуміла, що ця дівчина напевно наречена мого сина. Гарненька така!

Шукаю її на сайті в друзях сина. Знайшла! Боже, їй 16 років! Увечері у сина запитую: «Ти що накоїв? Я знайшла в інтернеті фото твоєї нареченої з мамою. Їй же 16 років». Він очі опустив і каже: «Ти все неправильно зрозуміла. Моя наречена – це мама цієї дівчини!».

Сказати, що син мене ошелешив, це нічого не сказати. Особливо мені погано стало, коли я дізналася що нареченій 45 років! Ні, вона виглядає, звичайно, супер, років так приблизно на 37, але їй же 45, стара, не бачити мені онуків як своїх вух! Та й взагалі, як він в її сторону подивився!

Я почала говорити з сином, благала його кинути цю жінку, яка йому в матері годиться, жити зі мною, знайдемо ми йому ще молоду і красиву, але він уперся: «Ніхто мені не потрібен! Я її люблю». Просила сина дати мені номер її телефону, не давав, боявся, що я їй наговорю зайвого, до речі, що я і хотіла зробити. Син сказав, що якщо я буду перешкоджати їхньому весіллі, то він вдома більше не з’явиться!

Але найцікавіше, що ця дама мені сама подзвонила! Каже: «Вибачте нас і зрозумійте! Незалежно від віку можуть прийти справжні почуття і любов». Ну і іншу таку ліричну нісенітницю понесла.

Я зірвалася і кажу їй: «Ти розумієш, що ти моєму синові життя ламаєш! Що дітей у нього з тобою не буде! Що він занадто молодий, щоб зараз щось міркувати».

Але вона нявкнула щось на кшталт: «Я сподіваюся, що ми коли-небудь подружимося, і ви нас зрозумієте». І перервала розмову.

Ви чули? «Нас»! Сина я ще зможу зрозуміти – він моя рідна дитина, а її чому я повинна розуміти? Скільки б я їй ще не намагалася зателефонувати, щоб висловити, що я про неї думаю, вона слухавку від мене не бере.

Син майже що живе у неї, до себе додому заходить рідко. Я вже до нього і по-доброму, і не дуже, навіть попередила, що квартиру йому не залишу, а він ніби нічого не чує. Сказав, що весілля через два тижні, нічого змінитися вже не може, вони вже і кафе замовили. А ще додав, що у мене ще є шанс поміняти гнів на милість, щоб жити дружно, тільки тоді я і на весілля буду запрошена, і зі мною син ладити буде.

А я не хочу, не хочу таку невістку! Сором і ганьба! Як знайти спосіб, щоб їх розлучити? Я ніколи не змирюся з його вибором. Жодна мама не прийняла б невістку, на 6 років молодшу за себе.

Фото ілюстративне – freepik.

Поділитися в соц.мережах

Добавить комментарий