А я не можу! Не хочу! Я, можливо, не захочу ніколи вже народжувати. Сказати, що материнство – не моє, ну ні, я люблю дочку і намагаюся бути гарною мамою. Але другу дитину я не хочу, і ось чому

ПОЛІТИКА-ПОДІЇ УКРАЇНИ

Артем дуже багато говорить зі мною про наше спільне життя, про сім’ю. І про спільну дитину, звичайно. А я не можу! Не хочу! Я, можливо, не захочу ніколи вже народжувати. Сказати, що материнство – не моє, ну ні, я люблю дочку і намагаюся бути гарною мамою. Але другу дитину я не хочу, і ось чому.

З чоловіком розлучилася, коли доньці був місяць. Я в декреті вже півтора року. Допомагає моя мама, не скаржуся.

Зустріла я в цьому хорошого хлопця році. Відносини повільно перетекли з дружби в побачення. У нас все добре, він надійний, турботливий, справжня опора для мене у моїй ситуації. До дитини не сказати б, що він тягнеться, але і не ігнорує: може допомогти мені по дрібниці з донькою, грається з нею, спілкується.

І він хоче з нами жити, спробувати побудувати зі мною сім’ю. Донечка до нього добре відноситься, але раз на місяць її відвідує її рідний тато, привозить аліменти, і ми гуляємо втрьох з дитиною. Більше ніякої уваги мій колишній нам не приділяє, лише раз на місяць, і дитина його вже цурається, не впізнає. А до мого хлопця аж біжить, коли бачить його. Артем дуже багато говорить зі мною про наше спільне життя, про сім’ю.


І про спільну дитину, звичайно.

А я не можу! Не хочу! Я, можливо, не захочу ніколи вже народжувати. Сказати, що материнство – не моє, ну ні, я люблю дочку і намагаюся бути гарною мамою. Але другу дитину я не хочу, і ось чому. Я просто мрію, нарешті, вийти з декрету і почати реалізовувати себе. І друга дитина в плани не входить!

При цьому я розумію: щоб мені знову побудувати сім’ю, мені доведеться народжувати. Будь-який чоловік захоче рідну дитину. Як би не любив Артем мою донечку, а йому все одно потрібна саме своя дитинка.

Я в у глухому куті. З одного боку – не хочу втратити хлопця. Я з ним говорила, сказала, що мені потрібно час, хоча б років зо три, щоб зважитися на другу дитинку. Артем начебто згоден, але я бачу, що його це дуже хвилює. Він хоч завтра хоче дитину! А я вже зараз підозрюю, що три роки пройде, і я так і не захочу народжувати. Обманювати хлопця і годувати порожніми обіцянками годувати не хочу. Поняття не маю, що робити.

А може, я не хочу ще одну малечу просто тому, що від першої ще не відпочила?

Автор: Катерина



Поділитися в соц.мережах

Добавить комментарий