Мій молодший син Олексій живе і працює в Австрії, неодружений. Раз на рік приїжджає в гості. Він може собі дозволити купити мені маленьку квартиру, щоб я жила окремо від доньки, але він сказав – розбирайтеся самі. Два дні тому донька привезла великі баули, які стоять зараз посеред квартири. Розпакувати всі це нікуди, кімната двадцять квадратних метрів

ПОЛІТИКА-ПОДІЇ УКРАЇНИ

В 34 роки я залишилася вдовою з двома дітьми – сином Данилом та донькою Світланою. Коли чоловіка не стало, діти ще були школярами. Мені було важко все тягнути на собі, оскільки я і на роботу ходила, і за дітьми доглядала, та й вдома теж завжди було багато роботи.

Через п’ять років я знову вийшла заміж, народився спільний син – Олег. Прожили ми з другим чоловіком 11 років і розлучилися, син залишився з батьком, не захотів йти зі мною в однокімнатну квартиру. Через три роки вони емігрували за кордон.

Мої діти від першого шлюбу виросли і поводять себе так, що я просто ошелешена і не знаю, як мені бути.

Данило розлучився, бо почав вживати оковиту, як і його батько і переїхав до мене. Життя стало нестерпним. Кожен день приходить нетверезий, призводить друзів, з роботи звільнився. Були періоди, коли не пив, тоді все було мирно, у всьому допомагав по дому, знайшов роботу, віддавав мені пів своєї зарплати, але це тривало недовго. У віці 36 років, сина не стало. Він закінчив так, як його батько.

У доньки теж все склалося не вельми добре. Світлана розлучилася з чоловіком майже відразу після народження дочки, прожили всього чотири роки. Я не звинувачувала зятя, тому що у неї дуже поганий характер. Намагалася напоумити, але вона нікого не хотіла слухати. На той момент вони знімали квартиру, і після розлучення зять переїхав до своїх батьків, одружився, і народилися двоє дітей.

Моїй доньці з онукою він весь цей час оплачував знімну квартиру (думаю, що заради своєї дочки). Світлана купила машину, заміж більше не вийшла. Спілкування було з нею натягнутим, в неї дуже важкий характер і вона постійно всім незадоволена. Але я не особливо звертала увагу, бачилися рідко, часто приїжджала сама внучка.

Але рік тому, внучка не витримала такого спілкування з матір’ю і попросила батька забрати її до себе. Тоді їй вже було 17 років. Зараз внучка живе в родині батька, приходить до мене, всім задоволена. Каже, що з мачухою знайшли спільну мову, а маму навіть бачити не хоче. Я її вмовляла, але вона сказала, що я ще не все знаю.

І ось Світлана поставила мене перед фактом, що переїде до мене, так як колишній чоловік вже не платить за житло, а у неї немає на це грошей. Я навіть не підозрювала, що мене чекає, хоча знала, що буде нелегко ужитися в однокімнатній квартирі.

Зараз я живу в постійній напрузі. Дочка робить все по-своєму, я вже не господиня в своєму будинку. Я на пенсії (64 роки), але ще працюю. Донька працювати не хоче, бере мої гроші з пенсії.

Молодший син Олексій живе і працює в Австрії, нежонатий. Раз на рік приїжджає в гості. Коли поскаржилася йому на таке ставлення сестри, він сказав: «Розбирайтеся самі, я не хочу в це втручатися». А я так розраховувала на її допомогу! Він може собі дозволити купити мені маленьку квартиру, щоб я жила окремо, але я про це його не прошу, просто думала, що він хоча б поговорить з донькою.

Тиждень тому дочка заявила, що я повинна оплачувати оренду її гаража або всі речі, які там зберігаються, вона привезе додому. Я відмовилася, вона доросла людина, чому я повинна її утримувати? Два дні тому вона привезла великі баули, які стоять зараз посеред квартири. Розпакувати всі це нікуди, кімната двадцять квадратних метрів.

Як жити далі, я не знаю. За що мені така старість?

Фото ілюстративне – leboard.

Поділитися в соц.мережах

Добавить комментарий