Вона кинула немовля вмuратu в старому будинку,а через роки прийшла миритися

ПОЛІТИКА-ПОДІЇ УКРАЇНИ

На околиці міста розташовувався тихий приватний сектор. Будинків там було небагато, тому всі всіх добре знали й часто ходили один до одного в гості. На самому краю міста стояла стара хатинка. У ній все життя прожила бабуся Маруся. Два роки тому, вона померла.

У баби Марусі був син, він жив у іншому місті. Приїжджав лише на похорони. Грошей у нього було достатньо, тому будинок матері продавати він не поспішав та й не думав, що когось може зацікавити ця старенька халупа. Він вже давно кликав матір до себе, але та хотіла дожити свої останні роки у рідній хаті.

Так вона самотньо й стояла, поки сусіди не почули звідти дивні звуки. Комусь здалося, що це просто кошенята, хтось думав — пси, а комусь здалося, що там плаче маленька дитина. Люди вирішили не лізти в чужу хату без дозволу, тому відразу подзвонили дільничому.

Чоловік жив неподалік, тому прийшов доволі швидко. Він взяв з собою двох свідків й направився до будинку. Двері ламати не довелося, адже вони були відчинені. Коли люди увійшли всередину, на брудній холодній підлозі вони побачили дитину, замотану у тонку ковдру. Дитині було максимум днів 7 й вона кричала про допомогу.


Дівчинку негайно відправили до лікарні. Після обстеження, у неї виявили купу інфекцій та хвороб. Лікарі припускали, що у тому будинку вона провела майже добу. Матір знайти не вдалося, адже ніхто навіть не бачив, коли це сталося. Після лікування, дівчинку хотіли віддати у будинок малюка, але знайшлися люди, які вирішили забрати дитину собі.

Настя потрапила у добру сім’ю. Саме так її назвали у лікарні. Вона росла доброю та відкритою дівчинкою. Родина вирішила не приховувати від неї історію її життя й вона завжди знала, що з нею трапилося після самого народження.

Настя росла та розвивала у собі різні таланти, проте її найбільшою пристрастю були танці. Вона часто виступала на сцені та завойовувала різноманітні нагороди. Одного разу, вони разом з колективом поїхали на концерт у сусідній район. Саме там, Настю побачила її рідна мати. Чи вона її впізнала, чи то серце їй підказало, що це її кровиночка танцює… Одним словом, вона зрозуміла, що на сцені була та дівчинка, яку вона кинула 16 років тому у холодному будинку…

Через деякий час, жінка знайшла доньку й захотіла з нею зустрітися. Вона намагалася пояснити свій вчинок, казала, що її кинув чоловік, а у неї не було ні грошей, ні житла. Настя матір слухати не стала, а її родина навіть поліцію викликала, аби вона відповіла за свій вчинок. Жінці, яка виростила дівчинку Настя сказала:

— Я не хочу з нею зустрічатися. Вона для мене чужа, а рідна матір у мене була і є.

Ви б зустрілися з біологічною матір’ю на місці Насті?



Поділитися в соц.мережах

Добавить комментарий