На 9-ти річчя мого сина, я пішла в кіно разом з його друзями. Дорогою ми зайшли в піцерію перекусити, а потім залишилися в нас вдома на нічліг. Повертаючись додому, хлопці говорили і переказували один одному як все було класно, і що їм дуже сподобалося, говорили мені “дякую” . Я їм відповіла, що я теж у захваті від проведеного часу з ними, і що просто дуже люблю діточок.

Раптом один із його друзів пошепки мені сказав:

— А ось моя мама мене ніколи не любила і не любить…

Його слова розкололи на маленькі половинки моє серце. І чому ж він так рахує і думає, запитала його я. А він так само тихо мені прошепотів:

— Дуже часто вона мене одного залишала, і одного ранку встав, і її зовсім уже не було, не стало…

З’ясувалося, що хлопчик проживав зі своїм батьком, якого практично ніколи не знав, а його мати, за те, що вона протягом кількох років нехтувала своїми обов’язками, позбавили материнських прав .

Залишала щовечора його одного, він завжди плакав, а вона тим часом бігала по барах.  Сусіди чули плач хлопчика постійно, ну їм і довелося викликати поліцію.

Його батько мешкає з іншою жінкою, а та, дітей просто терпіти не може. Хлопчику стелять спати на підлозі, тому що для нього, бачите, немає місця.

Хлопчик щодня чекав на батька сидячи на сходах в школі, бувало допізна. Я як про це дізналася – не могла в це повірити. І я тепер сама забираю його зі школи, щоб він міг разом із моїм сином поїсти, зробити уроки, а потім і повечеряти.

Не минуло й року, як батько хлопчика запитав мене, чи не можу я дати притулок його синові на якийсь час, бо він розійшовся з тією жінкою, а свого житла у них немає. Та будь ласка! Я самотня мама, у мене один син, вистачить й цьому хлопцеві місця!

Пізніше його батько заніс речі сина у пакеті для сміття – і це все, що у нього було з одягу. З того часу я стала його мамою, хоча він був для мене не рідним. Як про рідного я дбала про нього, виховувала як рідного, до школи ходила на батьківські збори, а коли хвoрів – бігала по різних лікaрях…

На даний момент йому 16 років, він просто чудовий хлопчик. Він дуже добре закінчив школу, до технікуму вступив, стипендію став отримувати. Але найважливіше з усього – він просто хороша людина! Люблячий, чесний та добрий.

КопироватьAMP код

от admin

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *