Секретар Ради національної безпеки та оборони (РНБО) Олексій Данилов заявляє, що бізнесмен Ігор Коломойський може потрапити до Реєстру олігархів.

Про це він повідомив в інтерв’ю інтернет-виданню “Українська правда”, повідомляють Українськi Новини.

“Там (у законі) все ж таки написано. Якщо людина підпадатиме під три критерії – то так”, – сказав Данилов, відповідаючи на запитання журналістів, чи потрапить Коломойський до реєстру олігархів.

При цьому Данилов закликав дочекатися запуску реєстру.

“Давайте дочекаємося… Ви колись починаєте готувати страву, давайте про наш український борщ, ви ж не їсте цибулю окремо, буряки окремо і так далі. Воно має бути все разом. А краще, щоб ще й настоялось”, – зазначив секретар РНБО. .

За його словами, якщо у питанні щодо олігархів РНБО щось буде незрозуміло, то рада звернеться до відповідних органів за тлумаченням.

“Якщо нам щось незрозуміло, я вам сказав, що ми не вважаємо себе людьми, які всі знають. Ми повинні звернутися до відповідних органів, які мають дати відповідні тлумачення. Ми не соромимося звертатися до відповідних інституцій, які є в нашій країні, для того, щоб вони дали свої висновки щодо того чи іншого питання, як вони це бачать”, – заявив Данилов.

Варто пригадати, як Коломойський відмивав гроші в Америці, а саме за даними розслідування в США, Коломойський і Боголюбов більшу частину виведених із “ПриватБанку” грошей відмивали у США, купуючи там активи.

У США продовжують препарувати діяльність Коломойського. Про це пише редакторка відділу економіки ZN.ua Юлія Самаєва у статті “Коломойський у Клівленді. Нові подробиці з-за океану”.

Для цього вони мали партнерів – Мордехая Корфу й Уріеля Лабера та величезну кількість фіктивних компаній, які зазвичай мали в назві слово optima.

“Претензії американського правосуддя до угод цих “оптім” завжди однакові: кредити видавалися на одні цілі, а витрачалися на інші, кредити мали повертатися з коштів, зароблених позичальниками, а поверталися шляхом нових кредитів, причому взятих третіми компаніями, як застави були не реальні об’єкти, а права вимоги на поставки, яких ніколи не було”, – пише журналіст.

І додає:

“У США реально розслідують діяльність Коломойського та компанії, проводячи обшуки, накладаючи арешти і вибудовуючи беззаперечну доказову базу зловживань. Та, попри це, американські журналісти обурюються: існування мережі компаній Optima – один із найтривожніших прикладів недосконалості американського законодавства про фінансову прозорість. Вони збентежені тим фактом, що Коломойський із компанією фактично скупив пів Клівленда, не розкриваючи ані подробиць угод, ані їхніх кінцевих бенефіціарів”.

Самаєва також пише:

“Думаю, вони були б під іще більшим враженням, якби дізналися про “українську” частину цієї історії й про те, яким способом гроші на цю нерухомість залишали “ПриватБанк” та опинялися у США. Як кошти витікали з кредитних ліній під зовсім інші цілі, розщеплювалися, з’єднувалися з грошима інших кредитів, виводилися на рахунки у кіпрському відділенні банку і вже у вигляді “інвестицій” опинялися в США”.

Авторка статті зазначає: експерти з фінансових злочинів у США вже посилаються на справу Коломойського, щоб підтримати оприлюднену цього місяця Мінфіном США пропозицію зробити корпоративні угоди з нерухомістю більш прозорими, вимагаючи розкриття інформації про право власності.

“Рік тому завдяки оборудкам Коломойського було внесено зміни до закону про корпоративну прозорість, що вимагають від компаній надавати Мережі боротьби з фінансовими злочинами ім’я, дату народження, адресу та іншу інформацію про власників активів, причому під власником розуміється будь-хто, кому належить більш як 25% активу”, – зазначила Самаєва.

“На думку американських прокурорів, кошти надходили в Клівленд саме з українського “ПриватБанку” за схемами, створеними колишнім менеджментом банку для свого тодішнього власника. До 2011 року Коломойський через свої “оптіми” став найбільшим власником комерційної нерухомості у місті. За кошти кредитів, виданих його українським компаніям його ж українським банком. За даними прокуратури США, шахрайська природа цих кредитів очевидна, наприклад 12 млн дол., за які було придбано One Cleveland Center, – це кредит, виданий одному феросплавному заводу в Україні на фінансування поточних операцій. І таких історій немало. Кредити, що бралися Покровським ГЗК, Нікопольським чи Запорізьким феросплавним, зрештою йшли на купівлю американських активів”, – пише журналістка із посиланням на американське розслідування.

КопироватьAMP код

от admin

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *