НАТО ухвалило рішення про прийняття України та Грузії – Столтенберґ. НАТО ухвалило рішення про прийняття України та Грузії, але ще не встановлювало конкретні терміни.

Про це сказав генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберґ в інтерв’ю La Repubblica.

«Україна вже звернулася з проханням про приєднання. І ми вирішили працювати над цим, підтримуючи її реформи, допомагаючи в модернізації збройних сил за нашими стандартами. 2008 року ми вирішили, що Україна та Грузія стануть членами НАТО, але не встановлювали, коли саме», – сказав він.

Столтенберґ каже, що в України зараз набагато вища оборонна спроможність, ніж 2014-го. Політик нагадав, що питання про вступ України до Альянсу затверджуватиме лише Київ і країни-члени НАТО.

Україну необхідно рішуче захищати перед російськими загрозами. Про це заявив держсекретар США Ентоні Блінкен в інтерв’ю MSNBS. За його словами, від розв’язання російсько-української кризи залежить майбутнє міжнародної безпеки.

Блінкен нагадав про серйозні санкції проти РФ у разі ескалації на російсько-українському кордоні. При цьому звинуватив Путіна в ситуації, що склалася. І, мовляв, саме через його дії в Україні зросла кількість тих, хто підтримує вступ до НАТО. Навіть озвучив цифру 60%. Це судячи з усього посилання на грудневе опитування КМІСу.

Зрозуміло, що враховуючи рівень підтримки з боку НАТО. Відповідна реакція РФ була лише питанням часу. Глава Міністерства закордонних справ Російської Федерації Сергій Лавров зробив кілька предметних заяв щодо України.

Коментуючи можливість вступу нашої країни до НАТО, він заявив, що Росія «категорично не сприймає появу альянсу на російських кордонах, адже це справжня червона лінія».

При цьому Лавров уточнив, що навіть якщо Україна не вступить до НАТО, поява там ударних озброєнь та військових баз США на Азовському морі – це друга червона лінія.

«Участь західних інструкторів у конфлікті на Донбасі буде переходом усіх червоних ліній та означатиме пряме зіткнення російських людей та військових НАТО», – прокоментував Сергій Лавров на своїй прес-конференції.

НАТО

Проте глава Держдепу Ентоні Блінкен у відповідь на подібні російські заяви вкотре повторив, що жодна країна не може диктувати інший, до яких альянсів і союзів їй вступати. А розподіл світу на сфери впливу – це пережиток минулого сторіччя.

Нагадаємо, 12 січня в Брюсселі відбулося засідання Ради НАТО – Росія. Тема зустрічі – вимоги Москви щодо так званих гарантій безпеки, а також нарощування військ Кремля поблизу України.

Багато політиків висловлювало свою невпевненість у адекватному й дипломатичному рішенні Росії, проте факт переговорів став певним проривом.

Як і очікувалось, РФ не пішла на компроміс, а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, за підсумками зустрічі, нагадав Росії, що вона не має «права вето» на членство України в Альянсі.

«Ані Росія, ані хтось інший не мають права вето щодо членства України в НАТО. Країни-члени НАТО готові підтримувати Україну на шляху до членства, допомагати здійснювати реформи, модернізувати Збройні сили. І наприкінці вирішуватимуть щодо членства», – заявив генсекретар НАТО.

Також повідомив, що НАТО може збільшити присутність на східному фланзі у разі нового витка агресії РФ проти України.

Проте не тільки НАТО та союзники готові допомагати Україні у разі загострення воєнного стану на Сході. У разі збройної російської агресії проти України військовослужбовці Збройних сил захищатимуть державу до останньої краплі крові.

Нагадаємо, про це заявив головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у коментарі Sky News.

«У мене є Батьківщина, яку я повинен захищати. У нас є Збройні сили, які повинні бути готові захищати нашу країну. Ми взагалі ні на кого не збираємося нападати. Але ми будемо захищати свою землю до останньої краплі крові», – прокоментував Залужний.

КопироватьAMP код

от admin

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.